|  Промінь світить у віконце, Гріє-припікає сонце.
 Ой, дванадцята година!
 Запізнилась вся родина.
  "Півник, півник, прокидайся, До роботи відряджайся!
 Час обіду вже настав.
 Ти проспав, і я проспав".
  Але півень сумний ходить, Дзьобом по канавці водить:
 "Я сьогодні рано встав".
 "А чому ж ти не співав?"
  "Я свій голос загубив - З джерельця водичку пив".
 "Бідолашна пташка наша.
 Нагодуєм тебе: кашку
  З"їж із медом, з молоком; Горло вкриєм рушником,
 Та вкладем тебе у ліжко,
 Щоб зігрілись твої ніжки.
  Будем тебе лікувати, Тобі пісеньки співати.
 Ти одужуй вже скоріше,
 З КУ-КУ-РІ-КУ веселіше
  Прокидатись зранку нам, - Ти це добре знаєш сам".
 Півник довго не пручався,
 Справно з нами лікувався.
  Через кілька днів гукнувся, - Знову голос повернувся.
 Гордий в дворі він літає,
 КУ-КУ-РІ-КУ всім співає.
  "Дякую", - він каже нам, Своїм добрим лікарям.
  июнь 2009 г. |