Ти за свою свободу мила,
віддала надто вже багато,
Кордони кров"ю окропила,
а було що і брат на брата...
ішов із зброєю в руках,
не за ціну чи бариші...
десь там з надією в очах,
за тебе..!січові стрільці,
стояли нАсмерть без вагань,
здобути дітям своїм волю,
що стільки принесла страждань,
всім українцям,скільки ж болю
було в обличчях у братів,
по іншу сторону Дніпра,
режим примусити зумів,
спускать зловіщого курка... Ти за свою свободу рідна,
Безцінну віддавала плату,
то чи не були люди гідні,
щасливо жити?Та розплата
прийшла з осіннім покривалом,
й полився кров"яний кагор,
мільйони душ тоді забрали,
О клятих днів голодомор... Ти за свою свободу ненька,
принесла так багато в жертву,
Що можна було б потихеньку,
нову країну,але мертву,
Створити на твоїх просторах...
А ми сьогодні лиш базіка,
і відіб"ють нам рідні гори,
устань, допоки не каліка... Я знаю,що прийде година,
і вийшовши на цілий світ,
Я закричу,що ми єдині:
Це Пн-Пд-Зх-Сх.
| 
у Вас 
1
