Ти за свою свободу мила, віддала надто вже багато, Кордони кров"ю окропила, а було що і брат на брата... ішов із зброєю в руках, не за ціну чи бариші... десь там з надією в очах, за тебе..!січові стрільці, стояли нАсмерть без вагань, здобути дітям своїм волю, що стільки принесла страждань, всім українцям,скільки ж болю було в обличчях у братів, по іншу сторону Дніпра, режим примусити зумів, спускать зловіщого курка... Ти за свою свободу рідна, Безцінну віддавала плату, то чи не були люди гідні, щасливо жити?Та розплата прийшла з осіннім покривалом, й полився кров"яний кагор, мільйони душ тоді забрали, О клятих днів голодомор... Ти за свою свободу ненька, принесла так багато в жертву, Що можна було б потихеньку, нову країну,але мертву, Створити на твоїх просторах... А ми сьогодні лиш базіка, і відіб"ють нам рідні гори, устань, допоки не каліка... Я знаю,що прийде година, і вийшовши на цілий світ, Я закричу,що ми єдині: Це Пн-Пд-Зх-Сх.
|