Серед голої пустелі, Де й травинка не росте Встав оплот госпітальєрів – Замок Крак де Шевальє. Там живуть відважні люди – Славні рицарі Христа - Поважають їх усюди Й феодали, і міста. Горді воїни-монахи – Вірні Господа сини Не бояться ні Аллаха, Ні самого Сатани. І ніхто не міг пробитись Через товщу древніх стін, Аж прийшов до них із військом Сам султан Салах ад-Дін. «Гей, здавайтесь, християни! – Сильна армія моя, А за це в ім’я Аллаха Я дарую Вам життя!» Не скорились хрестоносці, Розсипаючи кляття: «Ми невірним не здамося – Нам в безчесті не життя!» Штурмували сарацини Замок гордий день за днем, Та твердиню їм не взяти Ні мечем, ані вогнем. Тож зібрали бусурмани Раду: як же тут чинить Порішили, що лиш зрада Зможе браму відчинить. Тут же й трапилась нагода Довершить їх чорний план, Бо потрапив до полону Ключник замку – кастелян. Катували бранця довго, Він усе ж зламавсь вночі: Обіцяв що буде ворог Мати від воріт ключі … Бранця вивели під стіни: «Нумо, рицарю, гукай!» - «Мій наказ: фортецю здати» - Він арабською сказав… Та підвівши очі вгору, По-французьки що є сил Крикнув: «Ні ж бо! Всі до зброї! Бийтесь, як Господь звелів!» … Достеменно невідомо, Що надалі стало з ним, Але Крак осаду встояв – Відступив Салах ад-Дін… Серед дикої пустелі, Де не стрінеш деревце, Замок виситься на скелі – Замок Крак де Шевальє. Там жили відважні люди – Славні рицарі Христа. Слава про їх подвиг буде Переходить з вуст в уста… Івано-Франківськ Жовтень 2009р.
|