Іду до тих яки живуть
Своїм у себе в місті в хаті
Боже які вони багаті
В живучу в серці й душі святість
А ще в майбутність їй несуть
Я їм низенько покланяюсь
За цю любов що дарить плодом
Що були й є з своїм народом
Що рідне слово їм як вода
Що знають своє й зберігають
Колиб так всі, в раю ми б жили
І зустрічались як родина
Ніколи не було б руїни
Брат брату братом а син сином
І Бог дарував би всім милість
31.10.2009р.
|