Пливе по небу сіра хмара,
і змінюється кілька раз,
в сумній уяві мов примара,
для мене вироста пегас.
Йому немає перепон,
Гарцюючий,король законний,
із небом живший в унісон,
вояж самого Аполона.
Його за вірність полюбили,
Боги,кентаври й навіть німфи,
дари свої навік лишили,
улюбленцю гори-Олімпа.
Аїд подарував косу,
щоб не велись на нього лОви,
Від Афродіти взяв красу,
Гефест зкував злоті підкови.
Афіна-мудрість,Лай-невтому,
Арес придав могутню силу,
Зевс дав підтримку свого грому,
А Геліос прекрасні крила. Та хмара зникла в сивій далі,
пропав пегас,немає музи,
Уява віддалась печалі,
заснув мій секретар ілюзій.
| 
у Вас 
0
:cool: 
Гарно підібрав слова. Вірш на 5. 
