Пливе по небу сіра хмара, і змінюється кілька раз, в сумній уяві мов примара, для мене вироста пегас. Йому немає перепон, Гарцюючий,король законний, із небом живший в унісон, вояж самого Аполона. Його за вірність полюбили, Боги,кентаври й навіть німфи, дари свої навік лишили, улюбленцю гори-Олімпа. Аїд подарував косу, щоб не велись на нього лОви, Від Афродіти взяв красу, Гефест зкував злоті підкови. Афіна-мудрість,Лай-невтому, Арес придав могутню силу, Зевс дав підтримку свого грому, А Геліос прекрасні крила.
Та хмара зникла в сивій далі, пропав пегас,немає музи, Уява віддалась печалі, заснув мій секретар ілюзій.
Гарний - прегарний у тебе, Сашко, секретар ілюзій. Я теж такого не проти мати. А який обдарований!!! Може музу пошукаєш серед наших дівчат? Дивись скільки їх тут - і всі красуні! Вірш -
Заснув Медбрат... і сниться йому диво, Афіни грецькі з грецькими богами... Скажи, Медбрате, нам усім правдиво, Чому ж розтеліпався Зевс ногами Над нашою землею... Де ж Перун, Сварог, Дажбог, в кінці-кінців Ярило??? Та мариш ти Афінами між струн, У світлу Грецію розправивши вітрила...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")