Забриніло відлунням на озері, пристрасті хвилею враз віддало, недоторкАнності знявши корозію, вдарило й зникло,так що це було??? У лабіринтах вербового гілля, гронами вИсить іній-морозиво, щоб із приходом усмішки проміння, стати відлунням ранкового озера... Це все пустун-морозець заповзятий, каплі скував у незримі кайдани, їх залишивши на ніч спочивати, над лабіринтами сплячої брами... ...І забринить відлунням на озері...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
