Ти моє кохання перше і останнє Для моєї долі ти - безцінний дар! Ти мої надії, мрії, сподівання І для мого серця цілющий нектар. Ти моє кохання перше і останнє І в житті моєму почуття єдине, Ти мої страждання, ти мої бажання І душа і тіло лиш до тебе лине. Тож куди дивились ті Святі і Боги Котрі поселили між нами розлуку? Чому розійшлися наші дві дороги І не пішли далі ми рука об руку? Та чому так мало зозуля кувала, Долю дарувавши нам на майбуття, Коли бути в парі ми удвох бажали Не дні і не рОки, а усе життя.
Розгуляйся розмір! Розгуляйся римо! Бо забули муза з автором про них, Може "... дар" і є, та такий незримий, - Я його безцінності вичитать не зміг... Вибачте, пані Ольга, але, я так розумію, Ви пишете не перший рік. Навіщо давати на огляд інших те, у чому відчуваються прогалини. Звичайно, може справа, просто, у смаку, може у моєму сьогоднішньому настрої, але цей вірш технічно не дописаний, недовідчутий, або надмірні емоції завадили Вашій творчості. Якщо я десь різко висловився - вибачте, - самому не зовсім приємно, коли різко критикували на початку, однак, така критика допомагає удосконалюватись. Натхнення Вам!
Як! Всього 1? Мені дуже соромно... Я, мабудь... бездарна якась. Чому не бачу прогалин???
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
Як! Всього 1? Мені дуже соромно... 