Кудись замріяні лелеки полетіли,
Зозуля в ходиках миттєвості клює ,
А на стіні в плакаті "НАШЕ ДІЛО"
Змінивсь займенник "НАШЕ" на - "МОЄ". Минула ніч пройшла на диво тихо,
Я просто спав і навіть бачив сни,
В яких під вікнами не вешталося лихо
І п'ять хвилин лишалось до весни. І явір на околиці розлогий,
І люди не відтіль йдуть, а туди
Де на землі хазяїн дядько строгий
І повен став джерельно води. Банальності простенької картини,
Як малюкове: - "Тату, підсадіть...",
Як коси у жнеців на мокрих спинах,
Як наші ретушовані вожді. Село наснилось, де живуть ще люди,
Де на русявій голові фата.
Та головне, без чого нас не буде,
Привиділось, що є в житті мета.
| 
у Вас 
0
