За тобою, мила, за тобою Я піду, помчуся, полечу. Зацілую сонцем, а водою З голови до п’ят облоскочу. Обплетуся хмелем пустотливо, Заквітчаю різнобарв’ям всю. Гомінким пташиним переливом Я тобі неспокій принесу. Я примушу потьмянілі зорі Засіяти ясно уночі. Забуяти зеленню безкорі Навколінках попрошу корчі. Споришем і м’ятою дороги Застелю, а всі твої стежки Я сьогодні до свого порога Поверну назавжди залюбки. Морем ласки і пісень прибоєм
Зачарую ночі, дні твої.
Ми давно, кохана, із тобою
Хвилі однієї течії.
Утекти від мене не удасться, Бо хіба від долі утечеш?.. Ось побачиш, - мліючи від щастя, Ти в мої обійми упадеш!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
2
