За тобою, мила, за тобою Я піду, помчуся, полечу. Зацілую сонцем, а водою З голови до п’ят облоскочу. Обплетуся хмелем пустотливо, Заквітчаю різнобарв’ям всю. Гомінким пташиним переливом Я тобі неспокій принесу. Я примушу потьмянілі зорі Засіяти ясно уночі. Забуяти зеленню безкорі Навколінках попрошу корчі. Споришем і м’ятою дороги Застелю, а всі твої стежки Я сьогодні до свого порога Поверну назавжди залюбки. Морем ласки і пісень прибоєм
Зачарую ночі, дні твої. Ми давно, кохана, із тобою Хвилі однієї течії.
Утекти від мене не удасться, Бо хіба від долі утечеш?.. Ось побачиш, - мліючи від щастя, Ти в мої обійми упадеш!
|