«Її шукаю в тобі»
Цілую губи твої, вони для мене – її,
Її, неначе у снах, я бачу в тебе в очах,
Мені ти кажеш слова, що говорила вона,
Тому з тобою є я, немов вона ще моя.
Шукаю моря прибій в пустелі сірій, сухій,
Нас знов зима замела, та я шукаю тепла,
В чужому серці – любов, я в ньому місце знайшов,
Себе у нім зупинив, щоб її погляд не вбив.
Та страшно жити із тим, що наше щастя, як дим,
Такі ж літа золоті, але уста вже не ті,
Практично той же балкон, та він для мене – полон,
Тебе туди я веду, де вже її не знайду.
Дорога мрій і думок згадають ще її крок,
Тебе я так обніму, як вже її не візьму,
А ти тримай мене так, немов я в неї в руках,
І поведи десь туди, її де манять сліди.
З тобою буду я там, усе тобі я віддам,
Неначе знову весна, неначе ти – це вона,
Тебе не знаю ще я, її вживаю ім`я,
Я їй давно не близький, а шлях мій дуже слизький.
Тому ти в мене одна, неначе ти – це вона,
Тому її, мов у снах, шукаю в тебе в очах,
Тому до тебе іду, немов її там знайду,
Тому брешу я собі, її шукаю в тобі.
|
у Вас 
0
