Я часто обертаюся, як йду, Я дивлюся уважніше під ноги. Я не боюсь накликати біду, - Біда сама знайде в мій двір дорогу. Нелегко все життя отак іти, Коли в душі боязнь чогось ніяк не гине. Коли не певен, що мої брати Не звіра бачать на шляху – Людину. Від мене, Боже, горе відведи І розведи в дорозі із напастю. Ти замаскуй усі мої сліди І не дозволь спіткнутися та впасти. Я не боюсь накликати біду, - Біда сама знайде в мій двір дорогу. Біда десь поряд! Я її веду Все далі й далі від свого порога… Я не боюсь накликати біду!
|