1 куплет: Повільно час спливає, – тебе не видко. Чи знаєш, як в зажурі тужить лебідка? У далечінь до тебе думкою лину. Серце мені розрадить твоя світлина. Приспів: Поглядом ніжним сяйнеш… вії опустиш… Палко мене пригóрнеш… і не відпустиш… І коли мить настане дивно-чарівна, – Буду тобі навіки – твоя царівна. 2 куплет: Сльози, мов кришталеві, крапають дзвінко. Їхні журливі дзвони, наче сопілка. Я у твоїх долонях кригою тану. Очі схиливши долу, на рушник стану. Приспів.
|