| 1 куплет:  Повільно час спливає, – тебе не видко.
 Чи знаєш, як в зажурі
 тужить лебідка?
  У далечінь до тебе думкою лину.
 Серце мені розрадить
 твоя світлина.
  Приспів:   Поглядом ніжним сяйнеш… вії опустиш…
 Палко мене пригóрнеш…
 і не відпустиш…
  І коли мить настане дивно-чарівна, –
 Буду тобі навіки –
 твоя царівна.
  2 куплет:   Сльози, мов кришталеві, крапають дзвінко.
 Їхні журливі дзвони,
 наче сопілка.
  Я у твоїх долонях кригою тану.
 Очі схиливши долу,
 на рушник стану.
  Приспів.   
		
	 |