Розкажи безсонному про себе Поблизу досвітньої краси. Посвітліло по – над лісом небо, За віконням птахів голоси. Засинати вдосвіта не смію, Бо я жайвір, мила, не сова. Наче обрій, жевріє надія У душі та серце зігріва. Відчуваю – щастя недалеко, Поруч ось – на відстані руки. Цілу ніч до себе його клекіт Невблаганно кликав залюбки. Та не пересилити тривоги Пречуття лишитися без сил. Молодих очей твоїх волога Не здолає віку мого пил. Все одно подякую я долі, Що кінці зустрілися вузла. Що ця ніч у серце моє болю Та наснаги трохи додала.
і непотрібно. любов і смерть не запитують, над ними людина не владна)))) а мій коментар сприймайте не буквально до рядків, а абстрактно... (ваша дорога ще чимала).
Та є, Пилипе, ще порох, є, але вже низької якості та в невеликій кількості його трохи збереглося. І в тому, що "...немає віку у кохання!" також погоджуюся з тобою, друже. Дякую за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
