Слухаєш вечором музику тиші Й дихаєш запахом м’яти в росі. Душу вкладаєш у пісню і пишеш Як молодієш в одвічній красі. Світ уквітчає мелодій розрада Щедро зігріта в любові й добрі. Ти надивилася вже зорепадів, - Співу сьогодні не чула зорі. Тиша відлунює в рідному небі, Хоч рознеслись на всі боки хмарки. Та не шукаєш ти місця для себе Там, де погасли не зорі – свічки. Радість знаходиш у щебеті птиці, Що виліковує душу живу… Може не збутися те, що насниться, - Мрії збуваються хай наяву!
Вікторе - нема слів!!! ТАКИХ привітань у мене ще ніколи не було!!! Дякую Вам, дякую за такий прекрасний вірш. Катруся ще в дорозі прочитала моїм друзям. Усім дуже сподобалось!!! Ще раз Вам дякую, за таке поздоровлення, за те, що так підняли мені настрій, дай Вам Боже здоров"я!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
1
