Слухаєш вечором музику тиші Й дихаєш запахом м’яти в росі. Душу вкладаєш у пісню і пишеш Як молодієш в одвічній красі. Світ уквітчає мелодій розрада Щедро зігріта в любові й добрі. Ти надивилася вже зорепадів, - Співу сьогодні не чула зорі. Тиша відлунює в рідному небі, Хоч рознеслись на всі боки хмарки. Та не шукаєш ти місця для себе Там, де погасли не зорі – свічки. Радість знаходиш у щебеті птиці, Що виліковує душу живу… Може не збутися те, що насниться, - Мрії збуваються хай наяву!
Вікторе - нема слів!!! ТАКИХ привітань у мене ще ніколи не було!!! Дякую Вам, дякую за такий прекрасний вірш. Катруся ще в дорозі прочитала моїм друзям. Усім дуже сподобалось!!! Ще раз Вам дякую, за таке поздоровлення, за те, що так підняли мені настрій, дай Вам Боже здоров"я!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
