Сб, 23.11.2024, 03:03
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

ДВА КОВТКИ МІНЕРАЛКИ. ЧЕРЕЗ РІК. 3


Дивна штука доля, то вона забирає у тебе все, то мовби жаліє і все дає. Він вважав себе щасливою людиною, із дружиною прожив досить довго і дружньо. А потім все пішло шкереберть: втратив роботу, розпочалися негаразди в сімї, через деякий час і розлучення. У цій чорній полосі єдине, що вдалося зробити, це розвестися цивилізовано. З колишньою вони до сих пір друзі.
Розпочалися будні самотнього чоловіка, навіть подобатися стало. Діти дорослі, відповідальності практично немає.
Жінок у житті не бракувало, аж сам дивувався, скільки одиноких навколо і кожна шукала щастя, хотіла кохати і бути коханою, а він ніколи і нікого не обманював, говорив відкрито про стосунки і свої почуття. Вірніше, про те, що почуттів немає, як би цинічно це не звучало, лише тільки фізична близькість йому була потрібна. До певного моменту.....
Одного разу, прогулюючись біля порту він побачив пару стареньких людей. Аж зупинився, щоб подивитися. Ніби нічого незвичного, але... Дідусь дарував своїй бабусі квіти. Маленький букет ромашок. Те, як дивилася вона на нього, як Він поцілував її у щоку і пригорнув до себе... Йому теж захотілося такого погляду, таких стосунків, обійняти так, як і цей дідусь свою бабусю: ніжно і лагідно.
Та доля з ним все гралася. Жінки були, а почуття не приходили, то ж він сам вже починав їх придумувати. Але те, що нещиро, швидко закінчується. Його прихильницям нічого не бракувало, але ж серцю не накажеш. Залишалося тільки мріяти.
І от зараз, сидячи у плацкартному вагоні за одним столиком із жінкою, яку вважав втраченою назавжди, його серце стукалося то у шаленному ритмі, то завмирало і якесь дивне почуття ніби охоплювало все тіло. А очі! Очі дивилися на ту ЄДИНУ, яку він так довго шукав і тепер був впевнений, що не втратить і нікуди не відпустить. Щоб не сталося, він буде старатися зберегти своє кохання, яке йому доля подарувала так неочікувано.


А Доля дивилася із висоти темного неба і задоволено посміхалася... Вони пройшли її випробування і тепер заслуговують на щастя. 


Додав: COCODE (07.06.2010) | Автор: © Опацький Михайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Вірші про eмiгрантів, Опацький Михайло

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2959 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
Михайлику, я вже думала, що сходимо з дистанції... Що все з початку?.. hands up :)
avatar
2 COCODE • 22:29, 07.06.2010 [Лінк на твір]
Ти щей знущаєшся? От ці жінки.........хороші confu9 Та я ночей неспав, щоб цих декілька рядків написати tongue
avatar
Бідненький!!! В усьому жінки винні...А все Єва запровадила!!! :)
avatar
4 COCODE • 22:41, 07.06.2010 [Лінк на твір]
От -от...Це Ева. Навіть не змій, він що...просто запропонував......а ми тепер мучимось shy
Недарма кажуть, "послухай жінку і зроби по своєму tongue " Шкода, що Адам цього прислів"я незнав. Так би і бігали собі наголяка і раділи життю.(Я жартую......якби не цей гріх, то мужчини всеодно б придумали щось....ну війну наприклад smile )
avatar
5 45tom • 00:39, 08.06.2010 [Лінк на твір]
Ладно Міша, приймається...Тут уже все дійсно стало на свої місця.Хай живуть разом!А ти подумай про подальше написання прози.
avatar
дивна штука доля))))))
5!
avatar
7 Did • 10:08, 08.06.2010 [Лінк на твір]
Із гарними героями нас познайомила Тамара. Їх подальша доля небайдужа нам до цих пір. І це ще не закінчення тієї недавньої історії, чомусь саме це відчуваю... tongue up yes
avatar
8 Medbrat • 12:40, 08.06.2010 [Лінк на твір]
І я от дивуюся наскільки гарна історія може захопити hands hands hands
avatar
9 COCODE • 18:53, 08.06.2010 [Лінк на твір]
Дякую всім. yes А все Тамара. Це вона таких героїв придумала. hands hands hands
avatar
10 shetamara • 20:20, 08.06.2010 [Лінк на твір]
Міша, мені здається, що у цьому продовженні ти відкрив частиночку себе: такий вразливий, такий емоційний і романтичний?
up
avatar
11 Sofi • 10:35, 09.06.2010 [Лінк на твір]
yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz