Сб, 23.11.2024, 03:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

"КОВТОК МІНЕРАЛКИ" Частина-5-

 

                                           (Частина -5-)

     ВОНА:  Так,  щастя  існує  не  в  просторі  і  не в  часі!  Справжнє  щастя  тихе  і  непомітне. Воно  дорожче  за  пристрасть,  яка  скоро  згасає, бо  неможливо  підтримувати  вічно  вогонь.  Це  я  можу  сказати  дивлячись  з  висоти  тих  багато  прожитих  років,  коли  вже  давно  сама  стала  бабусею.  Щастя – це  коли  одним  гарячим  днем  у  душному вагоні,  ковтнувши  два  ковтки  мінералки,  зустрінешся  поглядом  з  тим,  хто  стане  невід'ємною  часткою  твого  життя. Щастя -  це  коли,  пройшовши  усі  перепони,  усі  життєві  негаразди  (бо  хто  з  нас  їх  не  має) і  наперекір  усьому  проживеш  з  ним,  неначе  за  кам'яною  стіною довгі  роки.  І  зовсім  не  важливо,  що  Він  усього  на  чотири  роки  молодший  за  батька,  якого  я  не  знала.  Для  мене  у  житті  Він  став  і  батьком, і  другом,  і  чоловіком, і  коханцем…  Ой,  як  же  я  довго  йшла  до  того  щастя!  І  як мені  шкода,  що  цілий  рік  ми  згаяли  із-за  загубленого  журналу,  на  якому  був  записаний  його  номер  телефону. А  потім  ще   цілих  півроку нашому  щастю  загрожували  обставини  і  чужий  осуд…

    Ганнуся  довго  не  хотіла  признавати  ЙОГО.  Донечка  була  дуже прив'язана  до  ТОГО  ДРУГОГО. Матір  навмисно  ігнорувала  ЙОГО  і  гризла  мене  щодень:  «Такого  доброго  хлопця  проміняла!..  Та  ВІН  тобі  у  батьки  годиться! У  нього  внук  такий,  як  Ганнуся!  Геть  розуму  не  маєш!» Не  складалися  і  відносини  з  ЙОГО  дочкою. Після  того,  як  я  почула    розмову  дочки  з  її  подругою,  я  вже  була  готова  відмовитися  від  свого  щастя. 

     Це  був  ЙОГО  День народження.  ВІН  за  столом  об'явив  про  наше  рішення  розписатися. Дочка  промовчала,  але  я  відчула  на  собі  її  погляд  колючий  і  осудливий. А  потім  та  її  розмова  по  телефону  з  подругою… Я  довго  не  могла  забути  ті  її  слова: «Уявляєш,  як  вона  його  обкрутила?  Хоче  прибрати  до  рук  усе:  і  квартиру,  і  дачу! А  батько  геть  осліп!  На  старості  років  у  любов  захотів  погратися!...  Про  що  ти  мені  говориш?  Не  старий!  І  ти  туди  ж!  Та  він  вже   вісім  років,  як  дід!» -  кричала  у  трубку,  зовсім  не  переймаючись  тим,  що  могли  її  почути.  Я  тоді  не  пам'ятала,  як  втекла,  як  сіла  на  потяг  і  приїхала  додому…Але  ВІН  своєю  мудрістю,  своєю  терплячістю  зумів  усе  залагодити, стерти  усі  перепони.    З  часом  я  і ЙОГО  дочка  стали  найближчими  подругами,  а моя  Ганнуся  Його  полюбила  так,  що  найпотаємнішими  своїми   секретами  завжди  ділилася  тільки  з  ним.  Мама   моя  хвалилася потім  сусідкам,  що  зять  її  найрозумніший  і  найкращій  у  світі…

От  і  вся  історія  мого   життя  і  незвичайного  кохання,  яке  я  отримала  через  два  ковтки  мінералки,  журнальчик,  куплений  перед  відходом  потягу,  і  пакетик  насіння,  що  на  щастя  подарувала   мені  незнайома  бабуся!


Додав: allagrabinska (10.06.2010) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2097 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): історія життя, мінералка, насіння., журнальчик, Щастя

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 COCODE • 22:54, 10.06.2010 [Лінк на твір]
Алло.......Ти молодець. Навіть більше..... ТИ СУПЕР МОЛОДЕЦЬ hands hands hands hands hands
avatar
Так, а де ЙОГО розповідь? question dry
avatar
3 Did • 23:58, 10.06.2010 [Лінк на твір]
Ви так гарно від першої особи переповіли, що мене почали брати сумніви, чи справді героїня вигадана?
Сподобалося ваше, Алло, продовження історії. yes up
avatar
ВІКТОРЕ, ви дуже добрі до мене!!! shy
avatar
4 45tom • 00:01, 11.06.2010 [Лінк на твір]
Алла, дякую! Чудово Ви пишете, я вірю написаному, а це головне.Я переймаюся їхньою долею. Дякую і Тамарі яка започаткувала цю тему.МОЛОДЦІ! hands hands hands
avatar
То ТАМАРА молодець!!! Я тільки примазалась до неї,
avatar
Ой, Аллочко... Як же гарно... Читаю і плачу... Після усього Вами написаного, створеного, відчутого дуже хочеться Вас побачити. Поговорити хоча б... Дякую. Дуже дякую.
avatar
Дівчинко,моя дорогенька! І мені хотілось би всіх вас побачити. Мені всі тут на сайті стали рідними, та уви і ах!!!
avatar
9 shetamara • 00:03, 12.06.2010 [Лінк на твір]
Взагалі я у казки не вірю, а у Вашу, Алло, повірила! Усе так просто і життєво, відверто і, немов, пережите автором... Це ж треба так!!!
respect
Аж жалко, що уже кінець...
avatar
Тамарочко, дякую!!!Це у житті підводиться риска, а фантазії немає "ПРІДЄЛА"!!!... :)
avatar
11 Did • 08:40, 12.06.2010 [Лінк на твір]
Золоті слова!
Наче про ... shy yes
avatar
Вікторе, це що за "РУССКАЯ ХАНДРА"?... smile
avatar
13 Did • 09:12, 12.06.2010 [Лінк на твір]
Ні, це зовсім друге, це те, про що ви говорите: - ...у житті підводиться риска, а фантазії немає "ПРІДЄЛА"!!!...
Хіба це погано?
avatar
Ви мене потішили!!! :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz