Ср, 06.11.2024, 01:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

сонети

***

Самотнiй та хмiльний, я згадував минуле.
Переливавсь печалями трунок.
У небi безлiч гаснучих зiрок
Кричали спалахом та в безвiстi тонули.

О, скiльки тих свiтiв, таких до свiтла чулих,
Зникає назавжди. Нескiнчений рядок
Нiхто не прочита. I безмiри думок
Намарне розцвiли, намарне i заснули.

А так воно i є, якщо не мати Бога.
Ми комашня тодi, що впiзнає лiхтар
В останню мить, коли уже нiчого,

Крiм смертi, що безглузда, як життя.
I я тодi душi своїй не цар,
Iз правдою не мириться буття.

***

Не кайся перед Іродом i всує,
Не розкривай душі перед юрбою.
Ти сам в собі i над самим собою,
Та з Богом, що завжди тебе почує.

А в каятті горлати алілуя
Своїм катам, що чорною рукою
Паскудять правду брудною iржею -
Остання справа. I нехай віщують

Приниження та кару за мовчанку
I суд страшний, як в них не бачиш неба.
Та душу принести, неначе бранку,
Ще й вознести царю земному требу
Себе скарати, бо озветься воля
Конем, що помирає серед поля.

***

Лягає паморозь на пересохлі трави,
Промінням сонце місто обiйма,
I чує вже знеможена зима
Квітневих радощів нечувані октави.

Лишилося сім днів до часу слави
Господньої. Здригається пітьма,
Бо гілочку верби малюк трима,
Мов перший спалах грізної заграви,

Що провістить завершення вiкiв.
Єрусалим не істини хотів,
Не відпочинку від будення злого,
За князя він сприймав Живого Бога,
Чекав меча. А Iiсус любовi
Принiс дарунки нiжно-волошковi.

В. К.

Зустрiнемось, посидимо в “Пiнгвiнi”,
А потiм у “Олесю” перейдем.
Там ще по п’ятдесят собi вiзьмем.
Тим часом вечiр зi своєї скрині

Зірки дістане, щоби темно-синє
Встелити небо. На земний едем,
Як дощ, проллється злотосяйний щем,
А в сутінках спливатимуть видіння,

Немов дива, або дитячі мрії.
Це буде потім. Поки що прийми,
Мій друже, найщирiшi побажання:
Повік тобі не втратити надії,
Втішатися путящими дітьми
I чарку пити, і не на останні.

***

Шипи троянди руки покололи.
Чом перейматись: всяк в житті бува?
Шукав кохання, а жевріння кволе
У вiдповiдь – i розгубив слова,

Слова, що здатні аж до виднокола
Зiгрiти світ, але квилить сова,
Яка твоїм перейнялася болем.
Немов приплив, намріяне сплива,

Коли кидаєш в смiттєпровiд квіти
Та йдеш у двір, де галасують діти,
Де вечір твого смутку не сприйма.
А молодятам любо гомоніти:
Їм не вiдомi смуток i пiтьма
Самотності, що серце обiйма.


Додав: rivnyanin (22.06.2010) | Автор: © vasil moroka
 
Розміщено на сторінці: Вірші про друзів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1805 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
ЧУДОВІ СОНЕТИ!!! Читати одне задоволення!!! hands hands hands hands hands up
avatar
2 Pushok • 20:08, 23.06.2010 [Лінк на твір]
Щиро та від серця. Сподобалось. :)
avatar
3 COCODE • 20:05, 24.06.2010 [Лінк на твір]
А я від останньої в захваті up Браво hands hands hands
avatar
4 ЛюК • 01:15, 26.06.2010 [Лінк на твір]
Колего, смію сказати:" Прекрасно!".


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz