© Михайло Трайста, 02-07-2010 крізь мій сон, наче вулицею Старого Вавилону, щоночі бродить, дівчина у платті (бузкового кольору) вечірньому. нічого, хай бродить собі на здоров’їчко! тільки б не трималась за руки з явориком (пораненим дощем) молоденьким. це дратує мене! а їм байдуже, що їхні кроки перетворюються в слова, з яких виростають птахи-велетні з недолями оливкових листків в дзьобах.
|