| © Михайло Трайста, 02-07-2010 крізь мій сон,
наче вулицею
Старого Вавилону,
щоночі бродить,
дівчина у платті
(бузкового кольору)
вечірньому. нічого, хай бродить
собі на здоров’їчко!
тільки б не трималась
за руки з явориком
(пораненим дощем)
молоденьким.
це дратує мене! а їм байдуже,
що їхні кроки
перетворюються
в слова,
з яких виростають
птахи-велетні
з недолями
оливкових листків
в дзьобах.
| 
у Вас 
0
