Пн, 16.06.2025, 11:01
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Дворяги



Дворняги

Вулиця як вулиця – довга і брудна,

Магазини,офіси сірі ,мов стіна.

Вивіски ,бікборди на один копил

Тут і кігті тигра й пір*я із качиних крил.

І дівчат принади виразні такі,

Фото та малюнки січні та місткі.

Кабінети євро – люкс з п*ятьма зірками

І на вікнах ковані не решітки – брами.

Ходять тут поважні і пихаті люди

*Ми пупи землі цієї* -- б*ють себе у груди.

*Мерси*припарковують,*Форди*,*Ягуари*,

Їхні тут борделі,ресторани,бари.

День і ніч життя вирує,мов у каруселі,

Все коштовностями сяє – з підлоги до стелі.

Та от вулиця аж дивно – довга і брудна,

Мабуть у багатства аура сумна.

А ще тут безхатченків,як на квітці бджіл

І місцеві жителі і приїжджі з сіл.

За десятку ладні працювати день,

Тільки б не загинуть, як у лісі пень.

І за крихту з долу,що пани притопчуть,

Воду з унітазу випити захочуть.

За що ти караєш,Боженько,отак,

Вони ж твого образу. А чи може брак?

Може в небі високо у твоїх цехах

Демон черво точить твій сумління дах?

Накажи нікчему – вибий з нього дух,

Розірви неправди,лицемірства круг.

Що ж твої крилаті ангелята роблять?

Глянь,дурні розумного смалять,миють,скоблять.

Ти ж за справедливість ратуєш із неба,

То ж навіщо жити догори нам треба?

Он іде голодний,брудний,у рванні,

Очі,мов волошки…скошені,сумні.

Руки простягає ,милостиню просить,

Пан йому до пики кулака підносить.

Посмішка верблюжа,єхидна така,

Та людина в бідності до всього звика.

Відлетів прохач той ,мов від стіни м*яч,

Втирає руду:*Пробач,пан,пробач*.

Думав поклонитись та дуже низенько

Упав бідолаха ,підвело серденько.

*Аудіо*під офіс писнула гальмами,

Відкрились дверцята, вийшли дві поважні дами.

--А це,що за сміття біля фірми в мене?—

Блиснула очима,як жаба зелена.

Охорона миттю відтягла невдаху

Й кинула на трасу із усього маху.

--Фу,вонюче падло,--інша аж скривилась,--

Де такі нахаби тільки об*явились?

--Не дай Бог побачу ще таку картину

Я вас,охоронці,виштовхаю в спину.

За порядком треба слідкувати пильно,--

Продовжила перша,--щоб було стерильно.

Хлопці мускулисті хвости позгинали,

Голови до низу ,сопли і мовчали.

Цокіт закаблуків ховавсь,віддалявся,

Шлейф парфум французьких туманами слався.

Де не взявсь дворняга,підбіг до небоги,

Скавулить над ним ,сердешне,просить допомоги.

Фірмові костюми *Воронін* ,*Версаче*,

Хто його почує? Хто його побачить?

Цуценя маленьке примружує очі,

Людину від горя визволити хоче.

Дзяволить щосили ця тварина мила

Та байдужість в душах все заполонила.

А якийсь гульвіса,молодий,нівроку.

Знахабніло глянув,підійшов із боку.

Цуценя затихло,до ніг підповзло,

Взуванку лизнуло,очі підвело,

Знову запищало не з жалю,від болю.

Вдарив той щосили тварину ногою.

Плюнув,засміявся,дістав носовик,

Витер ним до блиску білий черевик.

Крок зробив широкий через дядька він,

Сів по-барські хлопець в чорний *Лімузин*,

Що йому ті люди чи собачий біль?

Всі вони для нього,мов з-під лавки цвіль.

Вже і день скінчився,наступила ніч –

Дивляться дворняги смерті віч-у-віч.

 


Додав: jakov-buga (07.08.2010) | Автор: © Яків Коснко
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1702 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 Sofi • 10:45, 07.08.2010 [Лінк на твір]
"Магазини,офіси сірі ,мов стіна"... Напевне, потрібна кома перед "сірі", бо в даному випадку це уточнення ознаки одного із однорідних членів речення + проситься пауза (якщо вже звучання брати до уваги)
"Бікборди" через "г", бо це слово іншомовного походження, запозичене не так давно, тому ми зберігаємо написання оригіналу.

Щодо змісту: цікаво, але трохи затягнуте і більше подібне на прозу, тільки заримовану, зі збоями у такті....

Якове, без образ!
Натхнення!

avatar
3 jakov-buga • 11:25, 07.08.2010 [Лінк на твір]
ПаніСонечко образ в жодному випадку.Я ціную ваш професіоналізм.Стосовно ком. На комп*ютері набираю ,а очі не дуже світять.У випадку ,що ви пишете вона(кома)аж проситься.За натхнення шалено дякую.Вам того ж. :)
avatar
5 Sofi • 11:55, 07.08.2010 [Лінк на твір]
:) yes
avatar
2 COCODE • 11:00, 07.08.2010 [Лінк на твір]
Мої вітання.........Сподобалося дуже.
avatar
4 jakov-buga • 11:27, 07.08.2010 [Лінк на твір]
Вітаю Міша.Радий ,що сподобалося.Сумні реалії нашого *заможного*життя. smile
avatar
6 traistamihai • 18:11, 07.08.2010 [Лінк на твір]
сподобалось, поздоровляю
hands hands hands hands hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz