Пн, 16.06.2025, 21:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 787

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

*Любить -- не любить*



                                              *Любить — не любить*

   Він лежав горілиць, байдуже дивлячись на сонце,хоча недавно воно для нього було понад усе. Не дожив до повноліття,не визрів. Рука людська зламала йому життя,укоротила віку.

   А як він любив оту стежину,що обросла,наче дядька Грицька борода, зеленню,покручена в різні боки,з якої виструнчуються куди попадя травинки-волосинки.  Гай-гай. А ще квіти--попід останньою борозенкою городу.   Мама посіяли матіоли,а з ними за панібрата,упала і одна зернинка - насінинка. Ідеш по  чарівній стрічці,при місяцю та при зорях,а на тебе тисне,розриваючи легені,найприємніший у світі запах чудо-квітів. А ще роса. Вечірня. Нехай вона уже отруєна. Адже нині немає нічого такого ото чистого,як раніше,бабуся було розповідали,хай царствують в Бозі. Немає. Та все одно ступає боса нога у море свіжості і так робиться на душі спокійно,що ти не витримуєш і падаєш на оту стежину,в оту зелену траву,дихаючи легко,радісно і врешті засинаєш,як мала дитина після купелі.

   А он де,під обніжком,гніздечко. Троє жовторотих пискунят визирають з нього,як муха з окропу,та щебетливо плачуть. Може через те,що в їхню хатку впала грудочка землі?А може через те,що відкотилась вона(хатка) в бік і пташенята гадають,що їх не знайде мама?Чи можливо уже нагодовані звелися у спірці,кого рідненька більше любить?

   Життя прекрасне коли воно є. А от коли обривається не по  Божому указу,а з людської дурі,образливо. Та ,що поробиш? Він так розцвів! З кожним сходом Сонця і аж до його заходу не відводив очей від світила. *Куди сонце – туди і я*. Через те його,мабуть,і назвали –Сонях.

  … Сонях. Сонечко. Життя. Та от куце. Випадково висіялось,раптово і зникло. Чиясь дитина сіла на нього верхи,обскубуючи жовту чуприну,гадаючи:*Любить — не любить.* Потім трішки прогепцювавши викинула сонячного посланця геть. Він утопився у дорожній пилюці,якої цього літа було вдосталь.

  


Додав: jakov-buga (11.08.2010) | Автор: © Яків Косенко
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1603 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 ЛюК • 16:05, 11.08.2010 [Лінк на твір]
jakov-buga, аплодую! Прекрасно! Але без останнього речення.
avatar
2 jakov-buga • 16:40, 11.08.2010 [Лінк на твір]
Дякую за аплодисменти. Чую щирі.А за останнє речення --подумаю.
avatar
3 shetamara • 23:13, 11.08.2010 [Лінк на твір]
Подумайте, я підтримую Люк. hands hands hands
avatar
4 jakov-buga • 07:39, 12.08.2010 [Лінк на твір]
Пані Тамаро прислухаюсь до ваших порад,а ще до народної мудрості:*Одна голова гарно,а дві краще*.Дякую на доброму слові.
avatar
теж згідна, що останнє речення зайве.
сподобалось, 5!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz