Хіба ж я винен…
Хіба ж я винен,що родився на селі,
Що Бог уклав у руки плуга.
Що рід мій -- солов*ї та журавлі
Та ще коня тримаю я за друга.
Хіба ж я винен,що земля для мене мати,
А хліб святий – це батька доброта…
Я чесно жив,не змурував палати.
Моя садиба в сонці – золота.
Хіба ж я винен,що державні люди
З давен прадавніх і до тепер
Село ножем безжально, в груди…
Хіба ж я винен,що і досі ще не вмер.
Хіба ж я винен,що природа схильна
Кохать по справжньому
своїх дітей.
Хіба ж я винен,що людина сильна,
Лиш та,в якої не повітря,а любов
виплескує з грудей.
|