Скажи мені

Скажи мені

 Верба журбу до ясеня схиля,

Зелені коси виснуть , наче долі

І вітер по траві гадюкою виля,

Живем під сонцем,а промоклі.

Тече вода з високої гори,

Об камінь чухає прозорі боки.

Дарує щедро нам веселки кольори,

Але марніють в безнадії роки.

Життя – це мить у вічнім двигуні,

Який створила матінка – природа…

І спробуй-зрозумій,скажи мені –

В погожий день чому душа в негоді?