НЕВИПИТА СПОКУСА...
Душі своїй знайшла я пристань В твоїх волошкових очах. Тепер це щастя променисте В мені тріпоче, наче птах. І я немов цілую долю За те, що ти в мені тепер, Що нам любити Бог дозволив І ми - немов єдиний нерв. У мить розвіялася темінь, Коли мені зустрівся ти. Лише боюсь, що розминемось У цих пустелях самоти... Крізь всі світи любові промінь До нас нарешті долетів! Вже не гірчить вчорашній спомин, Він у мені навік зотлів. А знаєш - я вже не боюся, Що розминемось у світах! Яка ж невипита спокуса В твоїх волошкових очах...
Додав: Валькірія (29.09.2010)
| Автор: © Наталія Крісман
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Щастя - ...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2033 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА