Хіба є тиша? Ні, мабуть, немає. Ви ж знаєте, що тиша теж “шумить”. Хоч слово з вуст людських не вилітає – І дУмки голос можемо вловить. Попробуйте прислухатись до тиші: Ось вітер щось нашіптує на вухо, А десь шкребуть в підвалі сірі миші, Чи грому відгомін до нас доходить глухо. Гриби ростуть ледь чутно десь у лісі, Мурахи під ногами крос ганяють, Там ластівки гніздо будують в стрісі, Або голівки квіти розкривають... Безмовна тиша майже не буває, Природи голос треба відчувати. І лиш глухим в душі – ніщо не помагає, Дарма над ними голосно кричати!
Отож і я про те, Наталко... Стою тихеньку я на ганку. Яка до біса тиша-- Любов у серце дише!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
