Ясний місяць до світання завмирав від любування - там іскрилося кохання і вчувалися зітхання, пара вуст від цілування були в легкім затерпанні, все навколо, мов в тумані, два тіла, неначе п'яні, пульсували від бажання... душі прагнули єднання і взаємопроникання, без вагання й зволікання, наче вперше, чи востаннє... та настала мить прощання й місяченько десь під рання спатки ліг в заокеанні... ось таке воно - КОХАННЯ!
Дякую пані Людмило. Приємно чути від вас гарні слова ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
