Сб, 23.11.2024, 09:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-казка
 

Ми циркулем вимірюєм незнане

* * *

Ми циркулем вимірюєм незнане,
Вважаючи, що розум – володар,
Та він не годен осягнути дар
Людських очей, чий погляд гоїть рани.

Опівдні тиша обіймає Поле.
Слова вмирають. Спека й порожнеча.
Внизу, вгорі – блакить до виднокола;
А білі крила розривають плечі.

Злетів, зронив пір’їною свій сум.
Закривши очі, сто світів побачив,
Та ще зачув, як десь далеко плаче
Збіговисько моїх минулих дум.

Зімкнулося прийдешнє з давниною.
Мальстрем часу проносить по віках,
І бачу я себе перед собою
Вже сивого, з онуком на руках.

Така проста і водночас глибока
Музика лине, лине звідусіль.
Мою супутницю, мою одвічну біль
Колючками збирає тихий спокій.

А всесвіт пелюстки поволі розкрива.
Я, мов бджола, що припадає до нектару,
П’ю дотики, посмішки і слова,
Жадаю світла, не боюся кари.

День поспіша, натискує клаксони.
Навкруг мене зміняється юрба,
І над усім калічні ті закони
Різьблять людину-ката чи раба.

Раціональність нашого догмату,
Що нібито скеровує життя,
Як нелюбиму іграшку, дитя
Немарне намагається зламати.


Додав: rivnyanin (11.11.2010)
 
Розміщено на сторінці: Вірш-казка

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1990 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
Така у Вас вийшла філософська казка для дорослих. Може, варто цього вірша подати і до розділу "філософам" і до "громадянину"? Вірш глибокий, хочеться перечитувати. Єдине - де-не-де з'являються зайві склади, а оскільки суть вірша - бездоганна, я б на Вашому місці спробувала те саме зробити і з його формою. Успіхів! hands
avatar
2 Medbrat • 14:55, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Мені сподобалося, особливо там про онука -жива істина up yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz