Вт, 08.07.2025, 08:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [228]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [667]
Вірші про чоловіків [117]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1315]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-казка
 

Ми циркулем вимірюєм незнане

* * *

Ми циркулем вимірюєм незнане,
Вважаючи, що розум – володар,
Та він не годен осягнути дар
Людських очей, чий погляд гоїть рани.

Опівдні тиша обіймає Поле.
Слова вмирають. Спека й порожнеча.
Внизу, вгорі – блакить до виднокола;
А білі крила розривають плечі.

Злетів, зронив пір’їною свій сум.
Закривши очі, сто світів побачив,
Та ще зачув, як десь далеко плаче
Збіговисько моїх минулих дум.

Зімкнулося прийдешнє з давниною.
Мальстрем часу проносить по віках,
І бачу я себе перед собою
Вже сивого, з онуком на руках.

Така проста і водночас глибока
Музика лине, лине звідусіль.
Мою супутницю, мою одвічну біль
Колючками збирає тихий спокій.

А всесвіт пелюстки поволі розкрива.
Я, мов бджола, що припадає до нектару,
П’ю дотики, посмішки і слова,
Жадаю світла, не боюся кари.

День поспіша, натискує клаксони.
Навкруг мене зміняється юрба,
І над усім калічні ті закони
Різьблять людину-ката чи раба.

Раціональність нашого догмату,
Що нібито скеровує життя,
Як нелюбиму іграшку, дитя
Немарне намагається зламати.


Додав: rivnyanin (11.11.2010)
 
Розміщено на сторінці: Вірш-казка

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2050 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
Така у Вас вийшла філософська казка для дорослих. Може, варто цього вірша подати і до розділу "філософам" і до "громадянину"? Вірш глибокий, хочеться перечитувати. Єдине - де-не-де з'являються зайві склади, а оскільки суть вірша - бездоганна, я б на Вашому місці спробувала те саме зробити і з його формою. Успіхів! hands
avatar
2 Medbrat • 14:55, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Мені сподобалося, особливо там про онука -жива істина up yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
kraynyuk46: Дякую за вірш. hands Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу!  :s-

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,

leskiv: Дякую.

ruhlyvy: Вельми оковирно!  :hands: 


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz