Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Коментувати також можна з та

Пн, 29.04.2024, 09:43
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1019]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2669]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [806]
село
Вірші про мову [214]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
акровірші на форумі
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [997]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [152]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [661]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [110]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [210]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [410]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1218]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4424]
Філософам [1295]
Громадянину [867]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 497
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

Коли стихає тужний трепет...

Коли стихає тужний трепет

Крил журавлиних у імлі, -

Чіткіше чую листя шепіт

На затуманеній землі.

Неначе хмари волохаті

Лягли на неї горілиць

І заховали кострубаті

Верхи скуйовджені копиць.

Здається, в біле простирадло

Вгорнулась стомлена земля

І спить, змарніла і ненатла,

Спокійно й тихо опісля.

У світлих сутінках блукаю

Сліпцем одвічним край села.

Чи далі йти на шерхіт гаю,

Чи час знайти тепло житла?

Ніхто мене там не чекає,

І тут мене не зве ніхто.

Хоч у житті постійно скраю,

Побитий весь, як долото…


Додав: Did (12.11.2010) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про природу, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2164 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 46
avatar
1Спам
1 jakov-buga • 09:28, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Долото ,воно, хоч і побите,але завжди затребуване,а тут і *не чекає*, і *не зве*, і скраю ...А ,взагалі ,надихає вірш на зажуру ще більш. :)
avatar
0Спам
3 Did • 10:24, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Ось, бач, як буває - скраю, нікуди не лізу, а дістається від життя так, як і тим, хто в самій гущі тих чи інших подій.
Донька учора говорила, що я своєю присутністю тільки зіпсував гарненьку картинку туманного осіннього дня. Тож, може, залишу тільки перші три стопи, щоб менше суму було у вірші.
avatar
1Спам
6 Валькірія • 10:30, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Не треба тримати сум у душі, аби він так наростав - краще виливати його у вірші, не встигнеш озирнутись - а вони вже стануть значно веселішими! По собі знаю, не сумуй, Вікторе, в нас ще ВСЕ попереду! :)
avatar
0Спам
8 Did • 12:52, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Тут так справами навантажили, що сумувати немає коли. Тиждень відпустки промайнув, як один день, а багато чого, бачу, не встиг, відклав надалі.
Сумую тільки тоді, коли когось, або щось згадуюю. Тут перебороти себе я безсилий.
avatar
0Спам
11 Валькірія • 14:45, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Найважче воювати - з самим собою... yes
avatar
0Спам
13 Did • 14:54, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Воювати із самим собою можна, навіть потрібно, але перемогти оте своє власне Я - дуже мало кому з нас вдається.
avatar
1Спам
28 natalya-gurkina • 16:44, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Це правда. Але, Вам думаю вдається. Діти озвучують уже те що засвоїли;) ))))
avatar
0Спам
29 Did • 17:18, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую, Наталко.
Про дітей, правда, не зовсім зрозумів у коментарі, хоч попередній вірш писав якраз про дитинство, але вже я так далеко від нього, що навіть у снах рідко бачу.
avatar
1Спам
30 natalya-gurkina • 17:22, 12.11.2010 [Лінк на твір]
я маю на увазі, що дитина озвучує лише те що вже засвоїла. наприклад: "риба літає в небі..." це значить що дитина вже добре знає що риба плаває у воді, а не літає. ви сказали, що воювати з собою можна, але перемогти власне я надто складно і мало кому вдається. от я і сказала, що озвучують лише те, що опанували. tongue
avatar
0Спам
32 Did • 17:27, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Мабуть, так воно і є. yes
avatar
1Спам
2 Валькірія • 09:51, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Світ людини безмежно широкий,
А людина у світі – мов лист,
Що по вітру кружля, одинокий,
Випадковий у світі цім гість.
Ми самітні, мов злякані птахи,
Наче в натовпі бідні сліпці.
Лиш дорогою мовчки, до плахи,
Упокорено йдемо усі.
Ми потомлені горем, самітні,
Ждемо свого сумного кінця.
Ви десь бачили лиця привітні?
Ви давно чули добрі слівця?
Не зумієм щасливими стати
Й подолати тягар помилок -
Доки будемо в світі блукати
Наче зірваний з гілля листок!
yes
avatar
0Спам
4 Did • 10:26, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Наталко, за чудовий, такий повчальний для усіх нас, коментар.
up
avatar
0Спам
5 Валькірія • 10:27, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Це я, Вікторе, найперше намагаюсь сказати собі...
avatar
0Спам
9 Did • 12:55, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Але ти не замкнулася, відкрила нам душу, тож так і відреагував на твої слова. Всі ми пишемо для себе, а чомусь хочемо, щоб написане нами читали також і інші. Хіба не так?..
avatar
0Спам
12 Валькірія • 14:46, 12.11.2010 [Лінк на твір]
yes yes yes
avatar
0Спам
14 Did • 14:54, 12.11.2010 [Лінк на твір]
yes yes yes
avatar
0Спам
17 Валькірія • 15:19, 12.11.2010 [Лінк на твір]
tongue
avatar
0Спам
21 Did • 15:38, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Смієшся, бо правда... tongue yes
avatar
0Спам
24 Валькірія • 15:51, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Не сміюсь - а тішуся! inverted
avatar
0Спам
26 Did • 16:00, 12.11.2010 [Лінк на твір]
І я про те... yes
avatar
1Спам
7 dolia • 10:34, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Життя неначе терен! Подолаємо і його!
avatar
0Спам
10 Did • 12:58, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Я щиро вірю у те, що у нас все буде добре. Ну, як нам без віри жити?..
Дякую.
avatar
0Спам
15 Medbrat • 15:04, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Вікторе, от навіть якби хотів хоч разок Вас покритикувати , так немає за що confu9 tongue tongue
Ну а як серйозно то дуже повчальний ,як на мене вірш у Вас вийшов(особливо для молодших поколінь) і за це Дякую hands hands hands
avatar
0Спам
16 Did • 15:09, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Сашко, за розуміння і добрі слова. yes
avatar
1Спам
18 Валькірія • 15:25, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Ніхто Тебе там не чекає,
Прийшов би - дали б відкоша...
Блукаєш Ти в життя по краю,
Та головне - жива душа! yes
avatar
0Спам
20 Did • 15:37, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Що творю - не відаю,
Як живу - не знаю.
З Вірою - обідаю,
В Люби - засинаю.
Прокидаюсь в Наді я
З Вірою, що Рая
Теж про мене згадує.
Теж мене чекає.
Що творю - відаю...
Не завжди, судячи з моїх жартівливих слів, дають мені відкоша... tongue shy
avatar
1Спам
19 shetamara • 15:29, 12.11.2010 [Лінк на твір]
У твоїх віршах, Вікторе, ЛГ завжди крокує поряд із природою, із мальовничими пейзажами і, милуючись цими пейзажами, читач готується до "пострілу рушниці", бо знає, що кінцівка у віршах Віктора ніколи непередбачувана.
avatar
0Спам
23 Did • 15:50, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Про це мені, Тамаро, сьогодні уже говорили, багато хто звернув увагу на таку манеру мого письма. Бачу, що й ти все добре підмічати умієш своїм чіпким поглядом, уважно читаєш наші римування... tongue
Дякую тобі.
avatar
1Спам
22 Валькірія • 15:47, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Ось такий "на схилі літ"
Винахідливий в нас Did -
Віра, Люба, Надя, Рая...
Його завше визирають,
Хочуть з ним вони до столу
І гуляти лісом-полем,
Ще й лягати разом спати,
Щоб до ранку...віршувати!
console console console
avatar
0Спам
25 Did • 15:59, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Не заснути, справді, з ними
Гомінкими, молодими.
Котрим зовсім не до віршів,
Коли разом ми, між іншим... tongue
avatar
1Спам
27 Валькірія • 16:25, 12.11.2010 [Лінк на твір]
А якщо вам "не до віршів" - то забудьте "схили літ"!
Що є краще? що є гірше? - важко тут знайти одвіт...
Та якщо душа іскриться й прилетів любові Бог -
То нехай вірші і пристрасть заворожують обох!
:)
avatar
0Спам
31 Did • 17:26, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Про вибоїсту дорогу,
І про кручі та про схили, -
Позабуду я, їй Богу,
Якщо поруч буде мила!.. tongue
avatar
1Спам
33 Лореляй • 20:15, 12.11.2010 [Лінк на твір]
hands hands hands hands hands Браво!!! Чудові у вас рядки, пане Вікторе! respect
avatar
0Спам
34 Did • 20:51, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Людмило, за добрі слова. Зігрівають вони, надихають... yes yes yes
avatar
0Спам
35 mary • 22:25, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Вірш засмучує ще більше.... smile
avatar
0Спам
36 Did • 22:44, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Вибачаюся, Маріє. Запевняю, що наступні кілька віршів обов'язково будуть веселішими. tongue yes
avatar
0Спам
37 Валькірія • 22:46, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Веселіймо на "Анумо" - й читачам не буде сумно! confu9
avatar
0Спам
38 Did • 23:00, 12.11.2010 [Лінк на твір]
...А коли ще поруч Крісман,
То життя не буде прісним! up yes tongue
avatar
1Спам
39 Валькірія • 23:07, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Коли поруч буде Крісман - почуттям стане затісно,
Чи ти будеш дуже радий? - я цунамі плюс торнадо! confu9
avatar
0Спам
40 Did • 23:28, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Поміняєш образ грізний
Ти на сайті, як білизну!
І тебе боятись нині
Ще не бачу я причини... tongue
avatar
1Спам
41 Валькірія • 23:40, 12.11.2010 [Лінк на твір]
Що казали про білизну в нічку темну, в пору пізню?...
А чого мене боятись? - Я ж за фахом адвокатка!
yes
avatar
0Спам
42 Did • 08:07, 13.11.2010 [Лінк на твір]
Наповню вином зараз склянку,
Та й вип'ю, як воду, до дна
За те, щоб душа галичанки
Відкрилась ще більше, сповна... up
avatar
1Спам
43 Валькірія • 11:57, 13.11.2010 [Лінк на твір]
Куди ще більше, ну куди?
Так недалеко й до біди :)
А щодо келиха чи чарки -
Не проти я! Аж в грудях жарко... confu9
avatar
0Спам
44 Did • 15:47, 13.11.2010 [Лінк на твір]
Пригадалися чомусь зовсім недавні рядки:
Мої кінці - твої початки,
Твої початки - без кінців...
Тебе одну я на лопатки
В житті покласти не зумів.
Та не соромлюся поразки
І співчуття не жду слівця:
- Ти незабутня дивна казка
З початком добрим без кінця!!! up up up yes
avatar
1Спам
45 Валькірія • 18:20, 13.11.2010 [Лінк на твір]
Не все у нас бувало гладко, не всі вершини здобулИ,
Життя нас клало на лопатки, а ми покласти - не змогли.
Я мчуся вперто, без оглядки, круті минаю береги,
Твої кінці в мої початки впустили корені углиб... :)
avatar
0Спам
46 Did • 20:15, 13.11.2010 [Лінк на твір]
Які кінці?..
Які глибини?..
Рука в руці
Твоїй донині!!! up yes

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Где мораль? (сатиричний вірш)
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині

Где мораль? (сатиричний вірш)
kraynyuk46: Так і є, пані Таміло. " В СВО я защищал Родину бурятов" **

Десь взялася хмарка...
leskiv: Дякую.

Ой, летіли журавлі...
leskiv: Дякую.


     

Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz