Мій рай Як поволі плине час, В мить, коли я не з тобою, - Серце повниться журбою, Бо розлука поміж нас. Незначна – всього години, Але думаю – віки, Як тримав тепло руки Найдорожчої людини. Будь кохана – не коханка, Будь зі мною назавжди. Зовсім хвильку ти зажди – Будем вдвох і плин часу Нам не знаний. Поряд ти – У далекії світи Будем разом ми іти. І серця в обіймах рук Полонили всі бажання... Ніч ця наша не остання, Опісля розлуки мук. Будь кохана – не коханка, Зачаровуй як Весна, Будь красива, як веснянка І дзвінка, немов струна. Я тобою, моя мила, Зачарований украй... Хто, сказав:”...немає раю?” Ти – омріяний мій рай!
|