Мій рай

Як поволі плине час,
В мить, коли я не з тобою, -
Серце повниться журбою,
Бо розлука поміж нас.
Незначна – всього години,
Але думаю – віки,
Як тримав тепло руки
Найдорожчої людини.
Будь кохана – не коханка,
Будь зі мною назавжди.
Зовсім хвильку ти зажди –
Будем вдвох і плин часу
Нам не знаний. Поряд ти –
У далекії світи
Будем разом ми іти.
І серця в обіймах рук
Полонили всі бажання...
Ніч ця наша не остання,
Опісля розлуки мук.
Будь кохана – не коханка,
Зачаровуй як Весна,
Будь красива, як веснянка
І дзвінка, немов струна.
Я тобою, моя мила,
Зачарований украй...
Хто, сказав:”...немає раю?”
Ти – омріяний мій рай!