Берегині
сімейного вогню
Так пестиш
лагідно мені лице,
І поглядаєш в
мої очі карі.
Ми поєдналися
одним кільцем
Воно міцне, і
ми будемо в парі.
Ти щастя моє,
ластівка, душа.
Багато як іще
сказати хочу.
Не знаю де у
цьому є межа,
Тебе кохаю –
сотні раз шепочу.
Усмішку твою
лагідну люблю,
Коли мій стан,
ти ніжно обіймаєш.
І поцілунок з
трепетом ловлю.
Я знаю що моїм
коханням мариш.
А наших діток
любиш сильно як,
Мов та
лебідка, лебедяток горнеш.
Радію, та
черпну життя ковток,
І сам до них
я, і до тебе горнусь.
В коханні син
родився і дочка,
За них подякую
в молитві Богу.
Нехай завжди
їм світить сонечко
Та правильну
щоби знайшли дорогу.
Хто не кохав,
той не прожив життя,
Не всі мене
зуміють зрозуміти.
Що без кохання
? – це пусте буття.
А я кохав, і
можу цим гордитись.