Берегині сімейного вогню

Берегині сімейного вогню

Так пестиш лагідно мені лице,

І поглядаєш в мої очі карі.

Ми поєдналися одним кільцем

Воно міцне, і ми будемо в парі.

Ти щастя моє, ластівка, душа.

Багато як іще сказати хочу.

Не знаю де у цьому є межа,

Тебе кохаю – сотні раз шепочу.

Усмішку твою лагідну люблю,

Коли мій стан, ти ніжно обіймаєш.

І поцілунок з трепетом ловлю.

Я знаю що моїм коханням мариш.

А наших діток любиш сильно як,

Мов та лебідка, лебедяток горнеш.

Радію, та черпну життя ковток,

І сам до них я, і до тебе горнусь.

В коханні син родився і дочка,

За них подякую в молитві Богу.

Нехай завжди їм світить сонечко

Та правильну щоби знайшли дорогу.

Хто не кохав, той не прожив життя,

Не всі мене зуміють зрозуміти.

Що без кохання ? – це пусте буття.

А я кохав, і можу цим гордитись.