Проза життя
А ти, напевно, не помітив, Як я приходжу кожен вечір, Як солодко шепоче вітер І сон спада тобі на плечі… А ти, напевно, не побачив, Як сонце ніжно сліпить очі, Що хуртовина виє й плаче За вікнами отак щоночі…
А ти, напевно, не повірив Отим очам, де плещуть сльози, А поглядом жорстоким зміряв І прирівняв вірші до прози…
Додав: I_love_wp (29.12.2010)
| Автор: © Кізілова Анастасія
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1668 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА