Американськi колорити

Деруться в небо хмарочоси,
А в них безмежнi вiтражi,
У них ворожi, хижi oчi,
Iмперiй грiзнi сторожi.

A ось, поглянь, вогнi готелiв,
Розкiшних, навiть чарiвних,
Та не для всiх розкритi дверi,
Лише для самих грошових.

Кафе i безлiч ресторанiв,
Дешевих, самих дорогих,
Кмiтливий погляд зазивалiв,
Веселих, добрих i прудких.

Нас зупиняє сеньйорита,
Немов з обкладинки зiйшла,
Журналу моди ,еротична,
Повip точнiсінько така.

В такiй зручнiй, приємнiй формi,
Нам пропонує цей салон,
А погляд наш на унiформi...
Це добре зна її патрон.

Прощай, красуне-сеньйорита,
Нам не до вас, часи скрутнi,
Та що не крок, то сеньйорити,
Однi i тi, однi i тi...

Та ось, нарештi, серед гаму,
Маленький парк, як острiвок,
Тут сядемо, втамуєм спрагу,
З всесвiтьньо-звiсним Кока- Бог.

Чому так хитро, іронiчно?
Я називаю цей напiй,
Бо вipно це, бо це логiчно:
Поглянь, довкола - всюди "пий".

Крокуємо по авенiдах,
Серед людськoї метушнi,
Одну на одну так подiбних,
Все тi ж pеклами, тi ж вогнi...

Мicця красивi ,мальовничi...
Мiж еквалiптами, мiж пальм
I давнi лiдери в гранiтi,
В американськiм колоритi.

Muна центральнi магiстралi,
О, Боже мiй, водiй ,постiй!
А вiн все далi, вiн все далi,
По цiй "мicерiї" страшній

Тут бруд i сморiд, тут руїна,
Тут гори всякого смiття,
Хати убогi, бiднi дiти,
Тут не влаштоване життя.

Можливо друга це країна?
Нi, протилежна сторона,
Що у тiнi, що не важлива,
Для рекламового щита.

Про це колись ми чули в школi,
Та скiльки днiв пройшло з тих лiт,
Самi у скрутi i поборах,
Не зрозумiть цього, як слiд.

Вiйна систем, вiйна народiв,
Немов змагання, хто-кого,
А придивитися-безодня...
Одне, що інше-все одно.

Та грошi скрiзь напевно правлять,
На цьому мовлять-свiт стоїть
I сильнi cвiта цього, давлять,
Коли ж наситяться, коли ж?