Дідівська хата
Стоїть іще дідівська хата, з подвір’ям
тихим і німим. Стоїть, немов сліпий жебрак Вартимей, серед шляху Єрихонського,
і вікнами у безвість погляда. Стоїть, чекає блудних внуків, які розбещеністились
світами, чи, може, на весіллю в Кані Галилейській вино допивають?
Стоїть іще дідівска хата, мов та молитва вечорова, бо добре знає, що блудні
внуки повертаються завжди, коли в душі болить дитинство.
| 
у Вас 
0
