Півкроку від
тебе,
Півмиті від щастя... Я
бачу півнеба -
Закрили напасті.
Півсвіту в пітьмі,
Решта - в білому світлі. Сказати
б тобі, А
треба - і
крикнуть:
"Спинися,
не йди,
Зачекай ще півмиті"...
Здається, до щастя півкроку лишилось, Ти віриш в кохання, а ще - Божу милість. Півмиті буває трива цілу вічність - Такі ось думки в нас зринають у січні...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.