Я вірю у те, що із попелу встане
Розбита, розтрощена болем країна.
Знівечена голодом, зрадами, страхом
Прекрасна і вічна – моя Україна. Я вірю, що знову, мов огнений Фенікс,
З руїн та безодні країна воскресне,
І крига у душах, і крига на серці
Під сонця весняного променем скресне. Я вірю, що люди терплячі й трудящі,
Отримають в спадок надію та віру.
Можливо не зараз, можливо, не просто,
Можливо, не ми, але все ж таки вірю.
| 
у Вас 
0
дуже дякую)
