Я вірю у те, що із попелу встане Розбита, розтрощена болем країна. Знівечена голодом, зрадами, страхом Прекрасна і вічна – моя Україна. Я вірю, що знову, мов огнений Фенікс, З руїн та безодні країна воскресне, І крига у душах, і крига на серці Під сонця весняного променем скресне. Я вірю, що люди терплячі й трудящі, Отримають в спадок надію та віру. Можливо не зараз, можливо, не просто, Можливо, не ми, але все ж таки вірю.
|