Пт, 22.11.2024, 20:04
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Залишилося мало

Залишилося мало.
Вже пройшло багато часу,
Ти серйозно змінилась,
Саму тебе вже ніяк не побачу,
Ти одна не осталась.
Я вже тобі не звоню,
А ти гулять не виходиш.
Не мене ти вибрала тоді,
Ти зробила вибір свій –
Я лишився у тіні.
Я пам’ятаю погляд твій,
Немов сьогодні був з тобою,
В думках літав з тобою.
Та ні, я ж сам лишився у тіні.
Сиджу і згадую, як ми тоді
На тому карантині –
Так часто бачились з тобою.
Той час був для мене чарівним
Саме тоді я все і зрозумів,
Що я повинен скористатись ним,
У почуттях своїх зізнатись
Я ж так хотів з тобою зустрічатись.
Я тоді повністю розум втратив,
Одну тебе лиш бачити хотів.
Здається, що зірвався й полетів би,
Туди, кудись далеко, де прекрасно,
Де тебе одну зустрів би!
Та вже це все напрасно.
Я в тіні, але тоді біля тебе стояв
Думав, що сутінок зникне –
Я ж все таки чекав.
Сутінок перетворився в ніч,
Ніч мене з собою забрала,
Холодною і темною вона стала.
А вогонь кохання скоро згасне.

10 жовтня 2010 р.


Додав: expertihor (06.02.2011) | Автор: © Ігор
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1439 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 Asedo1949 • 21:07, 07.02.2011 [Лінк на твір]
Як будеш слова так "напрасно" кидати,
то скоро, не тільки кохання, згасне. :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz