Залишилося мало.
Вже пройшло багато часу,
Ти серйозно змінилась,
Саму тебе вже ніяк не побачу,
Ти одна не осталась.
Я вже тобі не звоню,
А ти гулять не виходиш.
Не мене ти вибрала тоді,
Ти зробила вибір свій –
Я лишився у тіні.
Я пам’ятаю погляд твій,
Немов сьогодні був з тобою,
В думках літав з тобою.
Та ні, я ж сам лишився у тіні.
Сиджу і згадую, як ми тоді
На тому карантині –
Так часто бачились з тобою.
Той час був для мене чарівним
Саме тоді я все і зрозумів,
Що я повинен скористатись ним,
У почуттях своїх зізнатись
Я ж так хотів з тобою зустрічатись.
Я тоді повністю розум втратив,
Одну тебе лиш бачити хотів.
Здається, що зірвався й полетів би,
Туди, кудись далеко, де прекрасно,
Де тебе одну зустрів би!
Та вже це все напрасно.
Я в тіні, але тоді біля тебе стояв
Думав, що сутінок зникне –
Я ж все таки чекав.
Сутінок перетворився в ніч,
Ніч мене з собою забрала,
Холодною і темною вона стала.
А вогонь кохання скоро згасне.
Як будеш слова так "напрасно" кидати, то скоро, не тільки кохання, згасне.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
