Я чекаю на твій приїзд… Січень, серпень, знову зима. Мені боляче, аж до сліз, Що зі мною тебе нема. Приїзди, я тобі розповім Про своє життя «як у всіх». Ти не бійся, приїздом цим Не порушиш звичок своїх. Дім, робота, рідня, сім’я… Все я маю, але без тебе. Одинока ж душа моя, Їй тепло твоє дуже треба. І твоїх поцілунків палких Смакувати солодкий нектар. Слів почути, таких п’янких, Що колись давно промовляв. Мені боляче, аж до сліз… Але ти на це не зважай. Я чекаю на твій приїзд, Щоб сказати…не приїжджай…
*Січень, серпень, знову зима. * травень,грудень і року нема. Де ж ти їздиш ,побий тебе грім, ти пошвидше зайди у мій дім. Виглядаю тебе день і ніч, От така от не вдячна річ. Я чекаю...Для чого,спитай?... Щоб сказати :*Не приїжджай!*
Гарно. Тільки з "громом" погарячкували. Не треба нікого карати.:yes: Насправді вже минуло не рік, навіть не пять, а трохи більше трьох десятків літ... І в початковому вигляді кінцеві слова вірша були "не покидай!"
Дякую за коментарій. Ви маєте рацію, логіка жінок для чоловіків, м"яко кажучи, дивна. Тому не слід звертати увагу на наші "викрутаси". Як кажуть:" Послухай жінку і зроби навпаки."
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
