Гарних віршів в поета мало - За все життя один чи два, А інші так, щоб не мовчала Його засмучена душа. А інші так, щоб існувало
Його громадське співжиття, А так віршів в поета мало. Найкращий з них - його життя.
Колись сказав мені один литвин щось таке: Знаєш, коли починаєш щось робити, роби це якнайкраще, бо коли в цьому не все вийде гаразд, все таки буде ДОБРЕ. А коли ти почнеш будь як, а ще не вдасться, то що тоді будеш мати?Хай твою працю оцінюють інші. Ти працюй. Думки того литвина весь час зі мною ідуть. Тому і Ви, мій тезко, оцінку залишіть читачам. Мені Ваша думка сподобалась. Ставлю 5=. З повагою Василь Шляхтич
Дякую, пане Василю, за розуміння. Праця - це "альфа" і "омега" в житті кожної людини, обдарованої Господом талантами. Все інше - відгомін, який вона (поезія) залишає у душах людей.
Читаючи твою, Василю, чудову думку про місце поезії у житті творчих людей, мені дуже не хочеться думати про одну твою "слабість", про деяку, можливо, навіть умисну недбалість у римуванні, бо вона, повір мені, друже, не являється гідною для наслідування...
Кажуть,що криве дерево і криво росте. Ось і в мене ця рима кульгає, хитається, спотикається. Ніяк не вирву, ці прогріхи минулого. Вже і намагаюся (після зауважень, з подвійною силою). Може таки вирівняюся.
Чому лише один чи два? Незрозумілі ці слова. Хто оцінив - читач чи критики Результати чиєїсь піїтики? Бо для одних - це перших два, Для інших, ще знайшлись слова, А в сумі (скажуть арифметики) Достатньо віршів (без конкретики).
Дякую, Ігоре, за такий дотепний коментар. Вірш, як субстанція неподільна, один. Віршики, похідні від нього, багато (це і два). Аналогія до дерева і плодів. Просто, ненароком, подивився на ці речі під іншим (не традиційним) кутом бачення.
Цілком поділяю думку вірша. Доповнила б, що і поетів мало, але є чудова категорія "любитель поезії", до якої себе причисляю і тішуся сприйняттю світу не тільки за цінниками, а й посередництвом художніх засобів Слова. "Щоб душа не мовчала" та знаходила іноді розуміння. І вірш чудовий!
Поділяю вашу думку, пані Ольго. Така категорія, як "любитель поезії" , це шанс багатьом з нас долучитися до небесного промислу - творити у царині Слова (навіть коли і біля самого підніжжя цієї величної гори - ПОЕЗІЯ).
Та ні, Олександре. Душевних "станів" не так вже і багато. Невеличкий діапазон світських смутків-втіх, та невичерпальний океан небесної радості. А ти, коли вже долучаєшся до цього промислу, неминуче відчуваєш себе поміж цими двома світами: Я вже не тут і ще не там, Поміж двома світами. То там я свій, поміж чужих, То тут чужий - між вами.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
. Адже станів стільки багато,а ви вибрали саме цей. Цікаво чого б це?
