Безжальне перо
* * * Що вдалині не вдалося На берестечкових снах? Сизі птахи у волоссі, Простоволосі, як знак. Може, нам знову діткнутись До передполя предтеч? Вигнути власну ввігнутість І сипонути картеч... Там, за порогами жалю, Плине кришталю Дніпро. Тільки скрипить по скрижалю Бога безжальне перо.
Додав: aleksgun (15.02.2011)
| Автор: © Олександр Гунько
Розміщено на сторінці : Філософам
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1442 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА