Афган. Пройшло уже не мало літ І забувати став потроху світ… А він щоночі йде у бій І в обстановці бойовій, Він бачить свого друга, Сильнішає напруга…. І він крадеться з-за скали, Щоб не почули вороги, Рукою знак подати, Від смерті врятувати. Та кожний раз, в ту саму мить, Рука його в безвість летить. І тільки клаптик рукава Звисає звідти де рука… О, скільки не зажитих ран, Залишив нам сумний Афган.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
