Афган. Пройшло уже не мало літ І забувати став потроху світ… А він щоночі йде у бій І в обстановці бойовій, Він бачить свого друга, Сильнішає напруга…. І він крадеться з-за скали, Щоб не почули вороги, Рукою знак подати, Від смерті врятувати. Та кожний раз, в ту саму мить, Рука його в безвість летить. І тільки клаптик рукава Звисає звідти де рука… О, скільки не зажитих ран, Залишив нам сумний Афган.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
