Афган. Пройшло уже не мало літ І забувати став потроху світ… А він щоночі йде у бій І в обстановці бойовій, Він бачить свого друга, Сильнішає напруга…. І він крадеться з-за скали, Щоб не почули вороги, Рукою знак подати, Від смерті врятувати. Та кожний раз, в ту саму мить, Рука його в безвість летить. І тільки клаптик рукава Звисає звідти де рука… О, скільки не зажитих ран, Залишив нам сумний Афган.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
